окрема думка

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

1) думка; погляд; переконання

2) оцінка, думка

3) висновок фахівця

4) юр. судове рішення

* * *

1) думка; погляд; переконання

2) оцінка; думка

3) висновок фахівця ( часто письмовий)

4) юp. судове рішення

1) вершник, наїзник

2) предмет, що лежить на іншому предметі

3) гірн. тонкий шар вугілля над потужним шаром

4) додаток, поправка, доповнення (до документа)

5) висновок; наслідок

6) додаткове завдання для перевірки знань учнів

7) мат. додаткова задача (теорема)

8) золота монета із зображенням вершника

9) комівояжер

10) лицар

11) юр. окрема думка

* * *

1) див. ride II + - er

2) вершник, наїзник; велосипедист; мотоцикліст

3) сідок

4) предмет, який лежить поверх іншого предмета; гipн. тонкий пласт вугілля над потужним пластом

5) доповнення, виправлення ( до документа)

6) висновок; наслідок

7) додаткове завдання для перевірки знань учнів

8) мaт. додаткове завдання або теорема

9) золота монета із зображенням вершника

10) гipн. направляюча рама цебера

11) pl; мop. ридерси, діагональні зв'язки в борту дерев'яного судна

12) icт. лицар

13) рейтер

I n

1. подробиця, деталь

2. pl детальний звіт

- to give all the particulars of smth. (надавати детальний звіт про щось

- to go into particulars вдаватись в подробиці

- without entering into particulars не вдаючись до подробиць

II adj

1. осібний, особливий

2. окремий, індивідуальний

- particular case особливий випадок

- particular view окрема думка

1) заздалегідь складена думка; упередженість

2) юр. судовий прецедент; окрема ухвала (суду)

* * *

1) заздалегідь складена думка; упередження

2) юp. судовий прецедент; окрема ухвала ( суду)

1) заздалегідь складена думка; упередження

2) юp. судовий прецедент; окрема ухвала ( суду)

1) особий, осо[і]бний, окре[о]мий, окро[е]мний, окрімний, окромішний, опрічний. -бая комната - окрема (осібна) кімната. -бое мнение - осібна (опрічна) думка. Это -бая (особь) статья - це річ инша;

2) особливий, См. Особенный 1.

* * *

1) ( особенный) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний

2) (отдельный, не общий) окре́мий, відру́бний, осі́бний, окре́мішній, осо́бий; опрі́чний; ( имеющий специальное назначение) особли́вий

Мо-Цзи (468, або 478,480 та ін., царство Лу - 376, або403, 395, 392 та ін. дон.е.) - стародавньокит. мислитель, політичний діяч, засновник моізму (мо цзя). Вивчав конфуціанські ідеї, але відійшов від них і пізніше різко критикував. Створив власну концепцію, багато у чому протилежну конфуціанській. Погляди М.-Ц. викладені в книзі "Мо-цзи" ("Трактат учителя Мо"), яка являла собою результат колективної праці моїстів протягом декількох століть. М.-Ц. виходив із критики політичних і соціальних відносин, що склалися в сучасному йому суспільстві. Головною причиною "безладу в Піднебесній" вважав відсутність у людей поваги, любові один до одного. Наслідком цього є те, що кожний здійснює вчинки, виходячи із власних бажань та вигоди. М.-Ц. розрізняв "загальну" та "окрему" любов: "окрема", або корислива, любов є великим злом для Піднебесної; тільки в "загальній" любові знаходиться істина. Еталоном "загальної любові" М.-Ц. вважав Небо, бо воно "велике і безкорисливе", "не розділяє малих та великих", "годує всіх". Основне завдання людини - виконувати бажання Неба: "Небо бажає, щоб люди допомагали один одному". Поняттю "Небо" надається теїстичне значення: воно - критерій розмежування добра і зла, все бачить і чує, знає вчинки всіх людей та неодмінно карає тих, які "порушують його волю". У політичних поглядах М.-Ц. центральною є думка про залучення до справ правління державою "доброчесних" людей. При цьому він обстоює тезу "шанування талантів", згідно з якою "мудрі люди" повинні висуватися на високі посади, незалежно від їхнього походження. Пропонуючи дотримуватися "економії у витратах", зокрема "економії при похованнях", критикував конфуціанців за їхню ритуалізацію життя, яка потребує великих витрат за рахунок добробуту народу А. нтиконфуціанський характер мають і висловлювання М.-Ц. "проти долі", сенс яких у запереченні напередвизначення в житті людини, адже людина сама є творцем своєї долі; наполегливою працею вона сама повинна досягти удачі, не роблячи при цьому зла іншому. Вчення М.-Ц. мало великий вплив у Китаї в IV - III ст. до н. е.